СРІБНІ ПАЛЬЦІ

Срібні пальці катихи

Тьмяніють на моїй шиї

Акваріумні підводні човни

Бояться рук морської стихії

І коли за графіком потяг

У якому під сидіннями бомби?

Чи я знову не зрозумію твій натяк

І переплутаю міста і епохи?

МЕТЕЛИКИ ЧАСУ

Якщо закрити всі двері і вікна

можна почути

як ззовні

метелики часу б’ються об стіни.

ГАРЕМ

Всі меблі,  які купувалися в дім,

дім робив своїми коханками

І під ритмічну вібрацію стін,

Вони уявляли себе маркітантками.

А дім називав себе султаном,

Хоч жив не в гаремі, а гарем у ньому,

І грався то гарячим, то холодним краном,

Заливаючи соком кохання  підлогу.

ЗДАМОСЬ В АРХІВ

Зустрінемось через одну війну

і спогади здамо в архів.

І закордоні паспорти,

для виїзду в минулі дні,

здамо в архів. Здамось опіці

сім’ї, священиків, поліції.

ДИЗАЙН

Так твій характер зливається з інтер’єром…

І як пес на крижині, твоя мова…

І кожний храм впарює тобі свій крам,

а бонусом бога.

ПОРОЖНІ ВАЛІЗИ

Дружина каже:

Поки тебе не було, було весело!

Поліція каже:

Поки була зима, був порядок.

Священики кажуть:

Поки був бог, були гроші.

І я натягши капюшона (поки ще можна натягти капюшон),

з порожніми валізами, виходжу з міста.

ГУЦУЛЬСЬКІ МОРЕПЛАВЦІ

В горах гуцули

В морських мушлях носять воду

Зі своїх криниць

Ці мушлі привезли з чужинських морів

Гуцульські мореплавці

А потім згодували свої кораблі

голодній ватрі

Але древні гуцульські міста

Ще й досі

Пахнуть кораблями

ІДИ

Накручуючи на пальці азарт

Злизуючи з губ адреналін

Вдягни свій маленькій рюкзак

І йди

ПРАГА

Прага. Аеропорт.

Стою і тримаю

білий чистий аркуш паперу.

Може хтось підійде. 

                       2014

ПІСЛЯ НАС

Після нас буде темно:

і вночі і щоденно.

Після нас буде тихо:

ні вітрів, ні припливу.

Після нас буде простір:

безкінечний, порожній.

                   17.01.18