вівторок, 26 січня 2016 р.

СМЕРТІ СЕРПИ

Ранковий вітер приносить ножі,
але ти захована в радість
а радість захована в паралельних світах,
а світи у святих по кишенях,
тож тебе не лякають
ні ножі, ні мечі, ні
смерті серпи.


понеділок, 25 січня 2016 р.

ЯРМІЛА


Ярміла була моїм героїном (така ж дорога і спокуслива). Коли я нагрібав достатню купу готівки( будучи ортодоксальною вірункою, кредиток Ярміла не визнавала) мана земної її плоті сходила на мене. ці сходження і входження відбувались в найдорожчих номерах найдорожчих готелів міста. Ми пили ночі двохсотграмовими склянками, а зранку приймали офісні пози і до вечора рахували самураїв, щоб не заснути.
Ярміла працювала на виробництві і перекладала японську поезію на українські туристичні довідники. На виробництві Ярміла розважалась, переклади були для досвіду. Деякий час на виробництві у неї підлеглим був Ісус, поки його батько не знайшов йому кращу роботу.
Ще я пам’ятаю, як Ярміла виграла в лотерею мільйон євро, але безповоротно загубила виграшний білет в своїй сумочці і це нас врятувало.
І вже не пам’ятаю, як була зима і Ярміла захворіла на грип. В гарячці вона переплутала плоть Божу з фотографією демона і це нас погубило.

четвер, 21 січня 2016 р.

СУХИЙ ШМАТОК ТЕПЛА

Цей тиждень переклав
всі жести на слова
і нагло перекрав
в майбутнього всі варіанти.
І ось тепер іди кудись без карти,
де ще залишився сухий шматок тепла.


середа, 20 січня 2016 р.

ОЧНІ ЗЕЛЕНІ ЯБЛУКА


 було це в Криму під сяйвом мусульманського місяця
ми сховалися в шумі прибою і знов стали ненародженими
ми ще навіть не були зачаті і до пробудження нам було далеко
Ми міцно спали в кишенях Бога і очні яблука наші були зелені


субота, 16 січня 2016 р.

Мій дід, гриби і Кафка

  Мій дід воював. То за Францію, то з Францем Кафкою. З Кафкою він познайомився під час оборони ужгородського замку від мадяр. Був період цвітіння сакури, Кафка привіз японську  туристичну групу,  а тут війна. І Кафка, як завжди, замість того, щоб заробити, потрапив на витрати. Мій дід допоміг Кафці: туристам запропонували додаткову атракцію-постріляти. Кафка з дідом роздали туристам зброю і кинули їх в атаку на мадяр. Туристи загинули, як герої. Оборудка виявилася настільки вдалою, як в комерційному, так і в військовому плані, що Кафка ще декілька разів привозив в Ужгород туристичні групи… Після війни дідо з Кафкою здали замок в оренду румунським кіношникам.
    Мій дід взяв Кафку в партнери і вони почали водити радянських партизанів в Карпати, бандерівські загони на захід, а хіпі в Долину Нарцисів. Розкрутившись, вони відкрили власний гриб завод. Цікаво, що це був не лише перший приватний гриб завод в країні Рад, а взагалі перше приватне підприємство серед нічиїх колгоспів. Підприємство забезпечувало грибами всю радянську Україну і і навіть постачало їх сибірським шаманам.

  Мама завжди казала мені, що якби не мій дід, гриби і Кафка, Україна ніколи б не стала  незалежною.

вівторок, 12 січня 2016 р.

СЛІДЧІ ДІЇ

Я записував свій голос на диктофон,
я знімав своє тіло на відеокамеру,
я перечитував щоденники своїх кохханок
і занотовував свідчення своїх батьків...
але так і не виявив доказів свого існування.


неділя, 10 січня 2016 р.

ВЧЕРАШНЕЕ

Ты пластиком плакала:
Горевала о потерянных колготках.
«Читайте Ницше! Ницше!» -
что-то новое от Свидетелей Иеговы!
А вчера они приносили журнал «Про Буддизм!»
(видно, начинается новая жизнь).
Но вчера ты тоже плакала…
Или рыдала – я не слышал.

Только видел.

субота, 2 січня 2016 р.

РЕЗЮМЕ

Бог ганявся за мною з бейсбольною бітою
і пантрував на даху з гвинтівкою.
"Мене нудить, коли я тебе бачу і я не вагітна!"...
і волосся її дороге, а фонетика бідна.

пʼятниця, 1 січня 2016 р.

СТАРА

З кожним днем все менше приводів для сміху і ти старієш. Старієш в кімнатах, на кухні, за пивом. Я готовий перекопати Сахару в пошуках твоєї посмішки, але її там нема. Твоєї посмішки нема ніде. Сміх, як шурі корабель, покидає людину перед приходом старості. Ти старієш, але вже стара. Старіння – процес, процес – рух, а стара не може рухатись. Кожний її рух – це нерух. ЇЇ мова невимовна, але багатослівна. Її мова беззмістовна, але завантажена сюжетами, формулами, образами, гороскопами і обрядами. Стара має машину часу в гаражі. Не автомобіль часу, не літак часу, не корабель часу і навіть не велосипед часу. Тобто стара не може пересуватися цією машиною часу в просторі-часі.Її машина часу – це самогонний апарат, який виробляє час. Стара заливає час в трилітрові слоїки і герметично їх закручує.