Кожного ранку,
коли я заходжу до її кімнати,
поруч з нею нові
обличчя,
нові руки,
нові тіла.
Як вона може жити
в країні,
сповненої до
окупантів
ласки й тепла?
Ті, що хочуть
спалити її будинок,
вже заливають в
свої кишені бензин.
Ті, що ненавидять
всю її мову,
вже знімають
новий сезон брудних снів.
І мені нема куди
повернутись:
за моєю спиною
глуха стіна.
