ПАМ'ЯТЬ ЯК ВІРУС

І коли зупиниться твоє серце,

і, навіть, перестане бути теплим,

залишайся спокійним –

тебе з пам’яті вже не стерти.

Пам’ять…вона, як китайський вірус –

знайде завжди і всюди.

Пам’ять - це те, 
що передається з рук в руки.

ЯК

Як я покину це місто?!

Як я його залишу?!

Всі його безпритульні собаки –

це мої сльози.

Всі його розбиті будинки –

це моє серце

Тут тисячі дерев виросли з одного мого подиху.

Я протоптав тут сотні мостів і вулиць.

Тут стільки людей народилося з моїх снів…

Я сам вигадав для цього міста ім’я

і як зараз я його покину?

Як я скажу –

все, оповідь закінчена,

більше нема що говорити?