БЕЗ БУДДИ

Твої поцілунки замінюють кисень.
В твоїх обіймах так легко принизитись.
І тіло моє з твоєї клітки,
Вже не захоче вирватись.
І пальці мої приб’єш до кімнат,
Комфортом і пилом буднів.
І тільки Будда не зайде в цей дім,
Залишившись безпритульним