З кожним днем все менше приводів для сміху і ти старієш. Старієш в
кімнатах, на кухні, за пивом. Я готовий перекопати Сахару в пошуках твоєї
посмішки, але її там нема. Твоєї посмішки нема ніде. Сміх, як шурі корабель,
покидає людину перед приходом старості. Ти старієш, але вже стара. Старіння –
процес, процес – рух, а стара не може рухатись. Кожний її рух – це нерух. ЇЇ
мова невимовна, але багатослівна. Її мова беззмістовна, але завантажена
сюжетами, формулами, образами, гороскопами і обрядами. Стара має машину часу в
гаражі. Не автомобіль часу, не літак часу, не корабель часу і навіть не
велосипед часу. Тобто стара не може пересуватися цією машиною часу в
просторі-часі.Її машина часу – це самогонний апарат, який виробляє час. Стара
заливає час в трилітрові слоїки і герметично їх закручує.
Немає коментарів:
Дописати коментар